ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ

Мистецькі роди України.  Кричевські і українська художня культура ХХ СТОЛІТТЯ. ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ – це перша книжка із задуманої Авторкою трилогії – “Василь Кричевський”, “Федір Кричевський”, “Нащадки” (Микола Кричевський, Василь Вас. Кричевський, Катерина Крчевська-Росандіч, ін.). Але встигла Валентина Рубан видати першу книжку (2004, видавництв КРИНИЦЯ) й написати другу книжку “ФЕДІР КРИЧЕВСЬКИЙ”. Друга книжка з ініціативи групи alumni випускників кмбш готується до друку в видавництві РОДОВІД і її вже можна передплатити. Третя чекає на своїх дослідників.

“ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ” – книжка-легенда.  Вона вийшла  2004 року у видавництві КРИНИЦЯ і відразу стала однією з найвизначніших праць українського мистецтвознавства незалежної України. Великого формату (240х320 мм), 700 сторінок, повнокольорова, з величезною кількістю ілюстрацій – 1 133 світлин, документів, архітектурних проєктів, малярські, графічні, ужиткові, дизайнерські праці.

Дизайн книжки створив Леонід Андрієвський, народний художник України, лавреат Шевченківської премії.

Ця вагома монографія не тільки всеціло повернуло Василя Григоровича Кричевського широкому загалу, а й представило широкий мистецький контекст Харкова, Києва, Одеси, Канева, де вчився, працював і створював свої найголовніші праці Василь Кричевський в архітектурі, графіці, малярстві, кіно.

Монографія складається з трьох розділів і кількох додатків – пише Ірина Ходак, учениця й колега Валентини Рубан в ІМФЕ у Збірник наукових студій пам’яті докторки мистецтвознавства Валентини Рубан (ІМФЕ, 2019)

Перший розділ – З ІСТОРІЇ РОДУ КРИЧЕВСЬКИХ – можна вважати своєрідним вступом до задуманої трилогії, оскільки в ньому Валентина Рубан-Кравченко спробувала відстежити родовід своїх героїв у глиб років і століть, звісно, наскільки дозволяли джерельні матеріали, спогади, збережені нащадками родинні легенди. Розділ містить настільки захопливий матеріал, такі карколомні сюжети, що їм позаздрив би не один автор пригодницького чи детективного жанру. Судіть самі: серед предків славетних мистців  зявляється то чигиринський полковник Михайло Кричевський (легендарний фундатор роду), то абіссінка Мавра (прабабця Василя і Федора з материного боку), то такий собі “син уланського полку” Григорій Кричевський (батько художників). Певна, що навіть той, хто дотепер уважав себе знавцем родини, відкриє для себе чимало несподіваних фактів у її історії.

Другий розділ монографії – НАРІВНІ З ДОБОЮ – це ретельний літопис життєвого і творчого шляху Василя Кричевського – від народження в селі Ворожба на Слобожанщині, років становлення в майстернях провідних харківських архітекторів до творчих вершин, пов’язаних з Полтаваю, Києвом, Одесою, Каневом, а також непростих років вимушеної еміграції.

Природньо, що особливу увагу приділено знаковим працям (будинку Полтавського губернського земства, фільму “Звенигора”, Музею Тараса Шевченка в Каневі, будинку письменників РОЛІТ тощо), … а також виділено знакову сценографію, графіку, малярство.

ПОЕТИКА ТВОРЧОСТІ  В. Кричевського –третій розділ дослідження присвячено питанням поетики творчості Кричевського, стилістичним аспектам його архітектурного, графічного, дизайнерського й малярського доробку. Аналізуючи твори майстра, що повстали в річищі модерну, конструктивізму, експресіонізму, Рубан порушила надзвичайно актуальне  питання специфіки цих  загальноєвропейських стилів в укр мистецтві першої третини минулого століття.

Історик Дмитро Малаков залишив такий відгук в “Дзеркало тижня” (2004): “Усе в книжці захоплююче: і кольорові репродукції живописних творів Василя Кричевського, і його графіка, (включно з проектом герба “Тризуб”, адже дизайн саме Кричевського, розроблений 1918 року, прийнятий нині в незалежній Україні…), і книжкове оформлення, і екслібриси, і численні орнаментальні композиції, виконані вісім десятиліть тому, виглядають напрочуд сучасно і вражають оригінальністю, артистичністю та свіжістю, що не підвладні часові”. 

Монографія Валентини Рубан-Кравченко назавджи повернула Василя Григоровича Кричевського в український мистецький контекст.