ТЕУРА. CОФІЯ ЯБЛОНСЬКА

“ТЕУРА. СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА” – проект, який відкриває Україні й світові визначну українську фотографку, письменницю, мандрівницю, кінодокументалістку першої половини ХХ ст. 

Через видання її фотографічної спадщини (фотоальбом ТЕУРА. СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА / українська  версія та TÉOURA SOPHIE JABLONSKA / французька версія, листівки), мандрівної прози (три книжки / артбуки  “ЧАР МАРОКА”, “З КРАЇНИ РИЖУ І ОПІЮ”, “ДАЛЕКІ ОБРІЇ”) через виставки фотографій, що зроблені в 1930-х роках у навколосвітній подорожі, в український мистецький контекст повертається непересічна Софія Яблонська-Уден.

Софія Яблонська була своєрідною феміністичною письменницею-іконою в Галичині 1930-х років. Її мандрівні записки з навколосвітової подорожі фрагментами друкувалися в різних жіночих журналах і окремими книжками, вона подорожували тут з авторськими турами, мала численних прихильників. Прихід радянського режиму, як і Друга світова війна, відрізали її життя і творчість від України. Зустрівши свого чоловіка в Індокитаї в 1933-му році – француза Жана Удена – Софія одружилась з ним і залишилася жити на довгі 15 років в Південно-Східній Азії і вже тільки в 1950-х роках повернулася з родиною до Франції. Планувала повернутися до активнішого творчого життя – видрукувати свої твори французькою мовою, видрукувати фото книжки, про що свідчать майже укладені до друку макети, зайнятися архівом, але доля розпорядилася по-іншому: поспішаючи на зустріч з видавцем, загинула в автокатастрофі в 1971 році. Її сини і внуки тяжко переживали травму втрати Софії, можливо, тому не проявили активності щодо її просування в “в світ”.

Відкриття першої виставки фотографій Софії Яблонської в Києві, як і презентація її фотографій та фотокниги під час міжнародного  тижня PARISPHOTO в листопаді 2018 стало культурним шоком і імпульсом зацікавлення для українського глядача, і для родини, і для міжнародних дослідників фотографії. В цьому, власне, унікальність і інноваційність проекту – він вперше представив і професійній мистецькій спільноті, і ширшій зацікавленій публіці талановиту непересічну мисткиню, яка “однією з перших мандрувала навколо світу з кіноапаратом і фотокамерою, – пише Оксана Забужко, ­– коли “Лені Ріфеншталь ще навіть своїх ґренландських айсберґів натоді не встигла зняти… і створювала свої антиколоніальні рольові моделі у творчості, бо попередниць просто не мала”.

Крім фотографій з 1930-х років з навколосвітової подорожі, виставковий проект Софії Яблонської представив колекцію її костюмів, приватні мистецькі речі, які супроводжували Софію протягом життя. Костюми, підготовлені до презентації дизайнером Лідією Захарченко, додали виставці іншого фешн-компоненту і дозволити зацікавити  ще одну частину дослідників моди і перфоменсів (Софія Яблонська і сама була моделлю в ранні паризькі роки і навіть  рекламою для відомих парфумів).

Проект “ТЕУРА. СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА” по-новому відкрив Софію Яблонську в західних районах України, де про неї щось знали чи щось пам’ятали, якщо не з видань 1930-х років, які зберігаються в бібліотеках, то книжкок останніх десятиліть, які в звичайному форматі були передруковані останніми роками з давніших видань чи вже опублікованих фото ілюстрацій. Наш проект вперше представив оригінальні авторські фотографії з її архіву, як листування та біографічні дослідження. Вперше було видрукувано її спадщину із дозволом правовласників Софії Яблонської і на міжнародному рівні.

Для цілої України проект  ТЕУРА. СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА” став відкриттям нового імені і гучним повернення Софії Яблонської в історію українського мистецтва. Сподіваємося, що ім’я сміливої й талановитої українки захопить багатo уваги в світових медіа, галерейних і музейних залах.